Дата публікації: 2024-11-01 01:22
Рік: 2018
Жанри: горрор,
Режисер: Арі Астер,
Актори: Алекс Вулф, Ґебріел Бірн, Міллі Шапіро, Тоні Коллетт,
Країна: США,
Тривалість: 2 год. 7 хв.
Кошторис: $ 10 000 000
Касові збори: $ 87 825 916
Рейтинг IMDB: 7,3 / 10
“Спадковість” (англ. “Hereditary”) — американський фільм жахів 2018 року, режисерський дебют Арі Астера. Головні ролі виконали Тоні Коллетт, Ґебріел Бірн, Алекс Вулф та Міллі Шапіро. Прем’єра відбулася 21 січня 2018 року на кінофестивалі “Санденс”.
Сюжет
Після смерті матріарха сім’ї Грехем, її донька Енні (Тоні Коллетт) разом із чоловіком Стівом (Ґебріел Бірн) та дітьми Пітером (Алекс Вулф) і Чарлі (Міллі Шапіро) починають розкривати похмурі таємниці свого роду. Зіткнувшись із низкою надприродних подій, родина поступово усвідомлює, що їхня спадковість несе в собі зловісну долю, від якої неможливо втекти.
Чому варто дивитися
Фільм “Спадковість” фігурував в багатьох списках фільмів для перегляду на Гелловін на перших рядках. До того ж головну роль виконала Тоні Коллетт, на яку мені дуже хотілося подивитися в фільмі жахів. Шикарний виступ в детективній комедії “Ножі наголо” та не дуже вдала пародії на мафіозні історії “Мафія мама” схиляли мене до думки, що в серйозній ролі вона виглядала б ще краще. Власне, так і сталося.
Тоні Коллетт тут зіграла персонажа з величезним багажем психологічних травм, якому треба якось радити зі ще більш складним сьогоденням. Звісно, мені більше до вподоби сарказм та іронія її комедійних ролей, які тут були повністю відсутні. Але тут вона показала свої величезні можливості як драматична акторка. Приємно було довідатись, що вона вміє радити з таким широким спектром акторських завдань.
Але не тільки чудова гра Тоні Коллетт робить цей фільм вартим перегляду. Можливо, навіть менш талановита акторка не сильно б його зіпсула, бо там все є на високому рівні. Атмосфера і режисура як в дуже класному психологічному трилері. Тільки на самому початку, коли нічого серйозного на екрані не відбувалося, драматична музика здавалася надмірно набридливою. Але потім все синхронізувалося та почало працювати на спільну мету – розповісти трагічну історію та налякати глядача.
Іншим цікавим аспектом фільму є його численний символізм. Головна героїня професійно займається створенням мініатюр, які дивним чином відзеркалюють реальність. Вона керує іграшковими людьми, але згодом виявляється, що справжні люди теж є іграшками в чужих руках. Мотив обезголовлення виникає тут і там, як і демонічні символи, які разом можуть підказати що насправді відбувається з родиною Грехемів і вказати на потенційну кінцівку.
Що було не так
До самої історії у мене якраз є питання. Вона починається, як психологічний трилер, а закінчується, як окультивний горрор. Такий підхід, звісно, має право на існування, але було б цікавіше, якби обійшлося без демонів. Проблеми із стосунками в родині самі собою є дуже цікавою темою, тим більше коли все так добре зроблено і зіграно. Коли Тоні Коллетт починає бігати по стелі трагедія ледь не перетворилася на фарс. На щастя, тут не зловживали подібними спецефектами і фільм досить рівно протримався до самого кінця.
Що до решти акторів, то тут є кілька моментів. Алекс Вулф, що грав сина, виглядав старше своїх років та взагалі не був схожим на батьків. А його постійна образа на матір відверто дратувала – він зовсім не виглядав на підлітка, вимушеного терпіти домінацію батьків. Натомість Ґебріел Бірн є на 20 років старшим за Тоні Коллетт і не дуже підходив на роль її чоловіка. Актор він чудовий, та я скоріше б повірив, що він грає її батька. Нарешті донька у виконанні Міллі Шапіро мала обличчя, що більше нагадувало ляльку, а не живу людину. Але, виявилося, тут обійшлося без протезів та гриму, просто акторка народилася із черепно-ключичною дисплазією.
Висновок
Фільм “Спадковість” — ідеальний вибір для перегляду на Гелловін. Тоні Коллетт блискуче втілює образ матері, яка бореться з глибокими психологічними травмами, демонструючи свій драматичний талант. Фільм майстерно поєднує психологічний трилер з елементами окультного горору, створюючи напружену та лячну атмосферу. “Спадковість” — це не просто фільм жахів, а ще й дослідження сімейних відносин і спадкових таємниць. Рекомендую.