Дата публікації: 2022-12-17 12:00
Рік: 2022
Режисер: Джо Руссо, Ентоні Руссо,
Актори: Ана де Армас, Біллі Боб Торнтон, Вагнер Моура, Джессіка Генвік, Джулія Баттерс, Дхануш, Елфрі Вудард, Каллан Мелвей, Кріс Еванс, Раян Ґослінґ, Реге-Жан Пейдж, Шей Віґем,
Тривалість: 2 год. 2 хв.
Кошторис: $ 200 000 000
Касові збори: $ 454 023
Рейтинг IMDB: 6,5 / 10
Сюжет про співробітника спецслужб, який вимушений боротися із власними босами, підступними бандитами та колишніми колегами повторювався мільйони разів. І тим не менш от він знову на манежі — і не просто так збацаний нашвидкоруч, а за мотивами однойменної книги Марка Гріні, першій в серії з дев’яти книжок, які теж мають шанс на екранізацію в разі успіху дебютного фільму. На даний момент вже відомо про другий фільм — боси Нетфлікса подивилися на кількість переглядів “Сірої людини” в її дебютний вікенд і привселюдно оголосили: продовженню бути!
Я до сих пір не можу зрозуміти навіщо. Ну тобто зрозуміло, що книги написано, людям подобається і треба стригти овець, поки гаряче. Але що саме вони зібралися показувати в другому фільмі, коли єдиного і неповторного Кріса Еванса (сорі за спойлер, але він грає головного поганця, а для них поки що не вигадали іншої долі) підступно вбивають вже в першій частині? Ще дві години мовчання Раяна Ґослінґа на камеру? Я вже досхочу на нього надивився і більше, чесно кажучи, не хочеться. Не в тому сенсі, що він погано зіграв. Зовсім ні. Він, мабуть, ідеально зіграв непримітного персонажа, що ефективно вбиває і рятує світ. Настільки ідеально, що мені важко згадати, що саме він робив в фільмі, окрім нескінченних бійок, погонь і перестрілок. “Кретинські вуса” Еванса, губки бантиком Ани Де Армас, розлюченість Реге-Жана Пейджа, навіть шалений сміх Біллі Боба Торнтона розбиваються об позбавлене емоцій обличчя Ґослінґа. Я не звик до такого роду головних героїв в екшн-фільмах. І не кажіть мені, що Шварценеггер теж не часто відкривав рота, вбиваючи направо і наліво. Не часто, але ті дві фрази, що він при цьому вимовляв, пам’ятає не одно покоління. Що говорив агент Шість не пам’ятає ніхто (це моє сміливе припущення). Тож другий фільм я особисто буду дивитися або від великої нудьги, або якщо акторський склад наповнять харизматичними акторами, хоча мені і важко пробачити творцям “Сірої людини” смерть персонажа Еванса.Незважаючи на вимушену сірість головного героя, фільм не повний відстій. В нього вбухали 200 мільйонів доларів і створили дуже непогану картинку — принаймні на неї точно можна подивитися із захопленням: окрім не нудних бойових сцен нам показують Бангкок, Баку, Берлін, Відень, Прагу, Хорватію та французький замок Шантії, який нібито теж знаходиться в Хорватії. Тож, якщо з очевидних причин цього року ваш відпочинок за кордоном не відбувся, то можете здійснити уявну подорож, подивившись на пригоди секретних агентів ЦРУ.
Другим яскравим моментом є гра Кріса Еванса — Капітана Америка з “Месників”. Я не фанат всесвіту Марвел і практично не пам’ятаю як в цих фільмах грав Еванс, хоча і подивився колись парочку. Напевно тому його гра в „Ножі наголо” мене приємно здивувала: доволі стримано, але з прикольними бісиками в очах. А от в “Сірій людині” у нього був певний карт-бланш від режисерів, яким він дуже непогано скористався. У Ґослінґа теж була можливість імпровізувати і самому створювати свого персонажа, але результат виявився майже протилежним. Ще раз повторюсь, що це майже напевно зумовлено вимушеною сірістю головного героя, до того ж із добрих хлопців завжди важче витиснути харизму, ніж з поганців. Та тільки хто йому винен, що він взагалі згодився на цю роль? От Евансу теж її пропонували, але він повівся розумно і віддав перевагу поганцеві з вусиками і в штанцях. І дуже добре вчинив. Тепер я буду чекати не другу частину “Сірої людини”, а наступний фільм з колишнім Капітаном Америка.
Із решти акторів запам’яталися рівно ті, кому за це заплатили найбільше. Ана Де Армас грала помічницю головного шпигуна, яка майже напевно пройшла ті ж самі тритижневі курси підготовки, що і в “Не час помирати” — сцени і рухи героїні часами були підозріло знайомі. Хоча зрозуміло, що брали її не за це, а за впізнаване обличчя, яке вона весь фільм носила, як маску — а яущо хочете емоцій, дивіться на Ану Де Армас в тих же самих “Ножах наголо”.
Реге-Жан Пейдж мене абсолютно не переконав в ролі підступного боса з ЦРУ. Зображені підліткові емоції значно більше пасували до інтриг і драм “Бріджертонів”, ніж до серйозно екшена. Біллі Боб Торнтон був самим собою пару хвилин в найбільш напруженій сцені фільму (і за це йому велика подяка), а решту часу носив стурбоване обличчя разом з купою рослинності на ньому. Якщо в акторському складі вашу увагу привернули саме їхні імена, то ви будете розчаровані.
В фільмі з’являється ще один видатний актор, який має величезну популярність і багато нагород, як найкращий актор … в Індії. До цього фільму я про Дхануша не знав і не чув, як і вцілому про більшість індійських акторів, а після фільму точно не піду дивитися на його інші ролі — тут він з’являється на кілька хвилин, нічого видатного не показує і особливої уваги не привертає. Тим не менш підозрюю, що його присутність суттєва збільшила кількість глядачів “Сірої людини” за рахунок майже півтора мільярдів мешканців Індії.
Підсумовуючи, “Сіра людина” — це доволі стандартний шпигунський бойовик, про який ви б ніколи не дізнались, якби не 200 мільйонів доларів, витрачені на класну картинку і зірковий склад, який ви можливо навіть із задоволенням один раз подивитесь, і про який забудете дуже швидко. Хиба що “кретинські вуса” Кріса Еванса застрягнуть в пам’яті — як от у мене.