Блог

Чорновіл боровся за Україну вдома

Якщо вам колись стане шкода «хороших руських», яких намагаються повернути додому, а вони плачуться, що з них там буде знущатися злий ліліпутін, подумайте про такий епізод біографії Вʼячеслава Чорновола: Восени 1988 року разом з Михайлом Горинем дав інтерв’ю закордонній журналістці Марті Коломиєць, у зв’язку з чим влада розгорнула кампанію за випровадження їх з СРСР. Чорновіл і Горинь звернулися до урядів […]

Чорновіл боровся за Україну вдома Читати далі »

Прізвище Неїжпапа

 Побачив в новинах призвіще командувача військово-морських сил ЗСУ – Неїжпапа. Зрозуміло, що прізвище козацьке. Паливода, Нетудихата, Печиборщ – яскраві приклади композитних прізвищ, якими повниться Україна. Але не їсти, вибачте, кого? Папу? В те, що це прізвище отримало назву таким же способом, як інші козацькі прізвища повірити важко – навряд чи козаки були настільки «веселі», що

Прізвище Неїжпапа Читати далі »

Скрипка – Дугін

Зараз в соц-мережах гуляє фото газети з нотаткою про сутичку Олега Скрипки та Олександра Дугіна. За однією інформацією вона сталася 1999-го року, за версію Дугіна 1997-го року. Версія газети «Афіша» (в оригіналі російською мовою) дуже лестить нашому землякові. Дугін переконує, що ніхто нікого не зміг побити.   Та бог з ним, люди завжди билися і

Скрипка – Дугін Читати далі »

Ми всі Усик

Рецепт української індульгенції:   Одягтися козаком з музею,  оселедець,  заспівати “Червону калину”, влаштувати бійку на очах у всього світу.  Прапор України обовʼязковий.   Програвати не можна – ярмо руськомирця назавжди.  Лузерів ніхто не любить.   Виграєш – патріот навіки.  Ми всі Усик.

Ми всі Усик Читати далі »

Детективи Богдана Коломійчука

Богдан Коломійчук пише детективні, історичні і авантюрні романи та оповідання – так стверджує Вікіпедія. Перша книга автора «Людвисар. Ігри вельмож» вийшла в 2013-му році і відразу ж була помічена в літературних колах. З того часу Богдан випускає принаймні одну нову книгу на рік. Зі свого боку можу підтвердити, що оповідання «Німфи болю» насправді є історичним (події

Детективи Богдана Коломійчука Читати далі »

Формування харківського народу почалося

Знайшов пост відомого харківського журналіста/поета Ігоря Костроміна, в якому він на початку війни звертається до росіян. Хоча він і не презентує весь Харків, але є показовим для розуміння світогляду харків’ян. Не полініться і прочитайте, а ще краще перейдіть за посилання і погортайте стрічку. Відразу інформую, що стрічка вся російськомовна, а пост публікую в автоматичному перекладі. 

Формування харківського народу почалося Читати далі »

Російськомовні українці в історичних аналогіях

Зараз у нас популярна думка, що є україномовні українці і російськомовні українці. Одні кажуть, що кожна група має право на існування і ми повинні жити в мирі і злагоді. Інші говорять, що ніяких російськомовних українців не існує, є тільки русифіковані українці. Можна довго дискутувати хто має рацію, але простіше пошукати історичних аналогів – чи було

Російськомовні українці в історичних аналогіях Читати далі »

Маю право говорити українською

Почав читати “Записки українського самашедшего” Ліни Костенко. Перший і останній роман в прозі нашої видатної співвітчизниці. Хоча видано його в 2010-му році, події охоплюють період від кінця 2000-го року до Помаранчевої революції. На Вікіпедії написано, що роман став бестселером, перший тираж був розкуплений за півмісяця, а брак друкованих книг спричинив появи піратських копій. Загальний тираж

Маю право говорити українською Читати далі »

Чому Росія напала на Україну

Короткий підсумок новини Washington Post про вторгнення:  США ще в жовтні 2021 року розуміли, що Росія готує напад на Україну і щосили намагалися переконати союзників і президента Володимира Зеленського, що є ризик вторгнення. Повністю ви можете прочитати її на шпальтах Української Правди, я ж хочу прокоментувати два моменти. На думку аналітиків, Путін розрахував, що його

Чому Росія напала на Україну Читати далі »

Господарство доктора Гальванеску

Дата публікації: 2022-08-16 12:00

Автор: Юрій Смолич
Рік: 1929

Прочитав українську фантастичну повість 1929 року «Господарство доктора Гальванеску». Найважливішим для мене було взагалі існування цього твору – я й гадки не мав, що українці в ті часи писали фантастику. Свого часу я зачитувався Гербертом Веллсом, любив читати Олександра Бєляєва, але українські твори того часу ані в СРСР, ані в незалежній Україні ніхто не рекламував.

Господарство доктора Гальванеску Читати далі »