Після “Бджоляра” подивився навмання ще один фільм із Джейсоном Стейтемом – “Перевізник 2”. Рецензію на нього робити не буду – забагато честі для великого любителя росія Люка Бессона, який написав сценарій та спродюсував цей фільм.
Джейсон Стейтем не розчарував – такий же крутий, як і в “Бджолярі”, і як персонаж цілком може змагатися з класиками. А от сюжет і різноманітні дрібниці залишають враження, ніби їх написав 10 річний хлопчик. Якщо “Бджоляр” надмірно вдарився у “вуликові” аналогії, то “Перевізник 2” тупо виплеснув на екран вологі фантазії сценариста про крутого мачо, майже голу та дуже мокру кілершу, смертельний вірус та великий бадабум з трахтарарахом.
Я навіть радий, що фільм виявився настільки примітивним. Було б дуже прикро, якби великий любитель росії вмів зняв щось путнє в цьому столітті, і довелося б вибирати між патріотизмом та високим мистецтвом. “Леона” та “П’ятий елемент” буду вважати винятком з правила.
Ще після “Перевізника 2” стає зрозумілим похвала Бессона російському кінематографу – припускаю (оскільки російське не дивлюсь), що навіть сучасна роспропаганда є кращою в плані розуміння тонкощів людської натури, ніж ось такі творіння французького майстра закопувати гроші в пісок. Щоправда, “Перевізник 2” в прокаті зібрав нормальні гроші, але це вже питання, яке немає нічого спільного з художньою якістю фільму.