Ігор Кондратюк у Остапа Дроздова (ProUA)

Послухав розмову Ігоря Кондратюка з каналом ProUA – цікаво було дізнатися про погляд представника українського шоу-бізнеса на всю нашу ситуацію, оскільки Кондратюк працює в ньому вже не один десяток років і знає цю кухню зсередини. Нічого видатного в розмові не було, але є кілька вартих уваги моментів.

Перший – Шоу-бізнес гадки не мав про наслідки праці з Росією і на Росію.

Кондратюк стверджує, що люди просто заробляли гроші і не могли уявити, що росіяни підуть вбивати українців. Вважали, що міжнародні свари – то справа бувальщини, а зараз вони просто займаються бізнесом. Відповідно, Кондратюк теж не думав нічого поганого і не підозрював про реальне ставлення росіян і можливі наслідки. Йому не допомогло навіть патріотичне налаштування ще з 90-х років. В ті часи взагалі ніхто не міг уявити нічого подібного, окрім однієї людини, прізвище якої він врешті-решт згадав – Володимир Горбулін.

З одного боку віриться, що саме так більшість шоу-бізнесу (та й країни в цілому) тоді і поводилася. З іншого, це був їх свідомий вибір (і країни в цілому) не помічати майбутньої трагедії, пиляючи сук, на якому ми всі сиділи. Якщо були такі люди, як Горбулін, то ми їх просто не хотіли чути. Для цікавості пошукайте старі публікації Володимира Горбуліна на сайті Дзеркала Тижня – мене вони вражали ще в нульові своєю концептуальністю і державницьким мисленням. Настільки ж концептуально про майбутнє України думали тільки в Кремлі.

Другий – патріотичне виховання не стає на заваді до співпраці з агресором.

Кондратюк розповідає, що ще на початку 90-х перечитав масу книжок по історії України і після цього вороття не було – правда відкрила очі. Одночасно, ми знаємо, що він працював в Росії і з росіянами. Мені це дуже дивно чути, оскільки історія України однозначно розповідає про минулі звірства росіян проти українців. Деякі з них відбулися зовсім недавно – в 80-ті роки. І тим не менш, людина робить висновок, що це все в минулому. Перенесіть на нинішню війну і побачите наше сумне майбутнє, в якому знову царює “какая разніца”.

Читати:  Нова мобілізація і бронювання

Третє – “какая разніца” – це погано.

Дуже правильна теза, висловлена і обґрунтована простою мовою. Мені було цікаво послухати аргументи від людини, що переродилася. Можливо подібний стиль переконає і інших з тих, хто “ще не визначився”.

Четверте – важливі цінності, а не політики і партії.

Це я додаю від себе, оскільки вся розмова велася про цінності – українці повинні дбати про Україну, українці не повинні продавати батьківщину, будь-які стосунки з Росією це зло і т.д. Саме так ми і повинні вести розмову всередині країни – обговорювати цінності, а не розхвалювати улюблених політиків, бо саме це і призвело нас до нинішньої ситуації. Поки Горбулін працював над воєнною доктриною і писав популярні статті на тему розвитку України, які народ ігнорував, переважна більшість боролася за улюбленого лідера.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *