Зараз інтернетом гуляє картинка з українськими відповідниками для широковживаних англомовних слів. Дехто радіє, інші ригають.
Дивно, бо принаймні половина слів – абсолютно звичайні українські слова, які використовувались задовго до цих-ваших-інтернетів. Світлина, користувач, пристрій, виклик – однозначний переклад англійських фотка, юзер, гаджет, челлендж. Я б зрозумів обурення, якби Профессор Челленджер був перекладений як Профессор Викличний, але челлендж – це і є виклик. Можуть бути нюанси використання, та вони є в кожній мові і майже в кожному слові.
Друга половина – спроба винайти українські відповідники. Може, й не зовсім вдала. Планшет – гортайчик – дуже вільне трактування властивостей планшету, як пристрою. Але задумайтесь, як це слово звучить для французів, котрі власне і винайшли слово планшет і для яких planchette – це дощечка. Ще більш цікаво, що самі вони планшет називають tablette tactile – тактильна табличка. А слово tablet, яке використовується для позначення планшету в англійській мові, означає також або дошку для написів, або медичну таблетку. Тобто англійці та французи буквально називають планшет табличкою або дощечковим комп’ютером (tablet computer). Додайте переклад слова комп’ютер і планшет перетвориться на дощечковий обчислювач.
Вже ригаєте, психика не витримує такого “знущання” з солов’їної мови? Тоді вітаю в реальному світі, в якому живуть англійці, французи та решта народів, яким самим довелося винаходити терміни для нових предметів, не чекаючи, що закордон їм допоможе.
Немає нічого страшного в тому, щоб використовувати існуючі мовни засоби для розвитку мови. Вона, власне так і розвивається.
Якщо цей аргумент вас не переконав і ви продовжуєте вважати надмірним створення українських аналогів для таких слів, як інтернет, блог, селфі, то скажіть чим українська мова гірша за англійську? Чому англійці змогли збудувати нове слово із вже існуючих слів, а ми не можемо? Бо нас не зрозуміють … хто? Якщо це наша мова, то іноземцю так чи інакше доведеться її вчити, бо для нього тут все чуже. Ми можемо вільно її покращувати і вдосконалювати, як хочемо, зокрема, щоб вона не пасла задніх. Щоб до нас не приходили наші північні сусіди з розповідями про відсталість української мови (і велич російської культури), а ми не бекали-мекали у відповідь, бо свого часу не потурбувалися про її розвиток.
Щодо конкретних термінів, то це треба обговорювати. Навіть якщо всемережжя звучить погано, давайте разом збудуємо інше слово, краще. Міжмережжя, наприклад – саме так “інтернет” переклали в польскій мові, хоча ним практично не користуються. Не подобається? Пропонуйте свої варіанти. Нічого не спадає на думку? Довіртеся філологам (я не про себе).
Доречі, приклад поляків може послужити нам джерелом натхнення. Вони майже для всього мають власні терміни – не всім це подобається, але терміни принаймні існують. Хтось колись про це потурбувався. Наприклад, футбол у них – це ножний м’яч, волейбол – сітківка (так, те ж слово, що в “сітківка ока”), а баскетбол – кошиківка. В українській мові ці слова теж присутні в якості діалектизмів. Порівняйте з дослівним перекладом англомовних оригіналів – ножний м’яч (тут без змін), залповий м’яч та кошиковий м’яч. Я б навіть посперечався, які вирази звучать краще – оригиналам якось зовсім бракує фантазії.
Повертаючись до нашого списку, скажу, що у мене особисто до нього є декілька питань, але вцілому напрямок подобається. Слово “равлик” – мій однозначний улюбленець. Лагідно і точно передає вигляд символу. Це не якась там російська “собачка” або польска “мавпка”.