Коли свобода втрачена – Іван Котляревський у 1890 році

На День Незалежності ми всі виголошуємо промови, декларуємо незламаність в боротьбі за свободу, і це правильно. Та для багатьох ці слова залишаються абстрактними лозунгами. Зараз я хотів би навести один приклад, як буває коли свобода втрачена.

Подивіться на видання 1890 року нашого українського класика Івана Котляревського, що першим почав писати літературною українською мовою. Воно зроблено в окупованій Росією Україні. Нижче можна побачити кілька фотографій сторінок цієї книги.

 

Без підготовки читати текст книги буде важко. І не тому, що це якийсь старий варіант української мови. Ні, всі твори звучать зрозумілою для всіх нас українською, хоча і містять деякі архаізми. Найбільша проблема полягає в тому, що це український текст, записаний російським правописом, так званою ярижкою

 

До 1876 року ярижкою користувалися переважно через суспільний тиск, що надавав незрівняно більшої ваги російській мові. Але починаючи з 1876 року – саме тоді зʼявився Емський Указ, який забороняв вживання української мови в усіх сферах, включно з використанням окремого українського правопису, й відповідно окремої української абетки, на письмі і друці – це був єдиний спосіб друкувати твори українською мовою.

Росія не просто відокремлювала українську мову, як інородне тіло. Вона асимілювала її, зросійщувала таким чином, щоб за кілька десятиліть не можна було відрізнити де російська, а де українська. Слово за словом, літера за літерою виникає міф про штучність української мови, про російський діалект, про суміш російської і польскої. План московитів розрахований на десятиліття і століття – це глобальний, стратегічний підхід зросійщення всього, що рухається. Вони не відступають від нього і зараз, тільки тактика змінилася.

Читати:  Українська мова в 1619-му році в творах Якуба Ґавата

 

І це лише один приклад. Якщо в майбутньому все налагодиться настільки, що ми знову почнемо дружити з московитами, згадайте цей приклад. Якщо українські влади почнуть вас переконувати, що російська мова і культура це добре – згадайте цей приклад. Поки українці не будуть по-справжньому вільними і незалежними, поки не будуть запроваджені надійні механізми захисту від подібної культурної асиміляції нам смертельно небезпечно розслаблятися і дозволяти будь-чому російському потрапляти до нас. Зжере зсередини, перетравить і ми не помітимо, як найбільш патріотичні з нас прокинуться росіянами.

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *