Батько: Подивись, як вони підлабузнічають. Справжнє мистецтво!
Син: Жалюгідні нікчеми.
Батько: Бо тут – як в совку, все заборонено. А свобода – найголовніша цінність!
Син: Тобто Вернгем теж має право дивитися на світ через рожеві окуляри і так поводитись?
Батько: Має право так поводитись!
(Мати з кухні): А ви маєте право розмовляти тихіше!
Син: Але ж Вернгем погана і через неї страждають люди.
Батько: Ти ж бачиш, що вона хвора. Може, її треба пожаліти, а не засуджувати.
Син: Ну добре, а якщо злочинець спробує вбити тебе – теж має право?
Батько: От про що думають твої мізки? Звідки ти знаєш, що це за людина? Може вона помилилась адресою?
Син: Але якщо все-таки тебе?
Батько: Якщо це врятує мене від дурних питань, а тебе навчить поважати старших, то я побажаю йому успіхів.
(Мати з кухні): Годі вже! Вечеря на столі!
Батько: А твоя мама має право приготувати нам вечерю. А ми маємо право цю вечерю з’їсти.