Дізнаватися, що в головах геніїв із Amnesty International завжди весело і пізнавально, особливо коли вони відкрито говорять про те, як прикре недопрацювання не дозволило Amnesty як слід дискредитувати ЗСУ і призвело до втрат спонсорів.
Дякую “Українській Правді” за публікацію явки з повинною керівника фінського відділення Amnesty Франка Йоханссона.
Фінська філія правозахисної організації Amnesty International втратила близько 400 донорів після того, як міжнародна організація опублікувала звіт із критикою ЗСУ.
І дуже добре. Ці 400 донорів були розташовані серед звичайних цивільних і наражали їх на небезпеку, підтримуючи Україну у війні проти Росії. Amnesty International завжди виступала за мир у всьому світі і не хоче асоціюватися із радикалами.
Втім, за його словами, після оприлюднення суперечливого звіту також з’явилися нові донори.
Ми не будемо називати їхні імена, але це відомі борці за мир. Вони неодноразово закликали київську хунту до перемовин на благо людства. Нажаль, ці зусилля не дали очікуваних результатів, хунта не захотіла сідати за стіл, а також самоденацифікуватися і самодемілітаризовуватися. І мир опинився б під загрозою, якби не такі організації, як Amnesty International, які сміливо беруть гроші від терористів борців за мир і спрямовують їх на пропаганду російської брехні поширення правди.
Це не перший випадок, коли донори масово оголошують про припинення пожертв Amnesty. Однак цього разу відтік донорів є найбільшим, який Йоханссон зустрічав за свою 32-річну кар’єру в Amnesty.
У минулому донори ішли, серед іншого, через позицію організації щодо проституції та наркополітики, а також через заяву Amnesty про те, що Ізраїль чинить апартеїд проти палестинців.
Дуже важливо бути томущопослідовними. Amnesty International ніколи не мовчала про апартеїд Ізраїля проти мирних палестинців, і зараз не змовчала про апартеїд України проти мирних росіян. А ці брати по розуму всього навсього хочуть щоб всі недобрі люди померли, а їх злочинні держави перестали існувати – що тут поганого? На щастя вони завжди знаходили розуміння і підтримку у Amnesty International.
За словами Йоханссона, у звіті про ЗСУ не було достатнього контексту, і в ньому недостатньо чітко йшлося про те, що Amnesty International засуджує військові дії Росії.
“Це була величезна помилка в плані комунікації, яка призвела до втрати довіри до роботи, проведеної Amnesty”, – сказав він.
Яка величезна помилка, говорить він. Amnesty провела величезну роботу з дискредитації ЗСУ і все пішло к свиням, бо хтось не додумався замаскувати пропаганду звіт як слід. От якби його готували не за московські гроші, а просто в Москві, довіра не була б втрачена. Зʼявилася б чергова Овсянникова з плакатом, засудила б військові дії Росії і тільки потім почала б вимагати зняття санкцій засудження злочинних дій ЗСУ. І Йоханссону не довелося б шкодувати через змарновані зусилля. Ретельніше треба, товариши чекисти, ретельніше.