«І ходять, вештаються, їдять, як з голодного краю! Он на вас уже люди зглядаються і сміються!»
(М. Вінграновський, «Пересадка», 2004)
«Він перевертається на спину, обіймає її і міцно цілує… Вона. Чого ти – як з голодного краю?… Мабуть не варто.»
(К. Солов’єнко, «Голодна любов», 2010)
«Тому краще купити вівсянки. Вона ситна й корисна, і не виникає бажання зжерти її відразу, як з голодного краю.»
(С. Пиркало, «Зелена Маргарита», 2000)