“Конклав” — це більше, ніж просто фільм про вибори Папи. Він нагадує мозаїку, в якій переплітаються політика, віра та людські слабкості. Як іронічно зазначає Девід Фір із Rolling Stone: “Можна прикрасити камамбер трюфелями та подати на блискучій срібній таці, але врешті-решт це все ще сир — і найкраще його їсти саме так”. Захоплюючий і суперечливий, “Конклав” змушує глядачів задуматися, розважитися та часом посміхнутися. Це фільм, який неодмінно знайде своїх шанувальників серед поціновувачів інтригуючих драм та акторської гри вищого щабля.
Подробиці
Що хвалять
Критики одноголосно відзначають високий рівень акторської гри. Ральф Файнс отримав захоплені відгуки за роль кардинала Лоуренса. Деякі навіть вважають цю роль – його головною роллю в останні пару десятків років. За неї Файнс, мовляв, повинен отримати третю номінацію на Оскара. Хоча, я впевнений, він би більше зацінив повне зібрання Толстоєвського.
Багато хто хвалить атмосферу фільму. Наприклад, Девід Секстон з New Statesman зазначив: “”Конклав” блискуче адаптований для великого екрана. Це високоякісне розважальне кіно, де всі елементи досконало організовані”. А Шарлотта Гаррісон з Charlotte Sometimes Goes to the Movies описала його як: “Кінематографічний еквівалент сидіння у зручному шкіряному кріслі з віскі на льоду та сигарою”.
Драматизм і інтриги також на висоті. Роберт Ротен із Laramie Movie Scope назвав стрічку “високопотужною драмою віри, амбіцій та інтриг”, додаючи, що фінал здивує навіть досвідчених глядачів.
Що критикують
Деякі рецензенти вказують на надмірну театральність. Річард Броді з New Yorker зауважив: “Замість піднесення до недосяжних висот, витонченість гри скочується в монотонність”.
Сюжет, попри інтриги, іноді сприймається надто мелодраматичним. Сонні Банч із The Bulwark саркастично зазначив: “Персонажі “Конклаву” постійно вказують нам, як ми маємо їх сприймати, демонструючи повсякденні упередження та зростаючу зарозумілість”.
Кульмінація фільму викликає суперечливі думки. Чарльз Коплінскі із Reel Talk назвав її “занадто абсурдною, щоб бути правдоподібною”, але додав, що цей хід “необхідний для підкреслення основної теми твору Гарріса”.
Про що фільм?
Фільм “Конклав” режисера Едварда Бергера є адаптацією роману Роберта Гарріса. Ця історія переносить нас у замкнений світ виборів Папи Римського, де інтриги, амбіції та релігія тісно переплітаються. У центрі сюжету — політика, закулісна гра кардиналів і несподівані повороти, що роблять стрічку одночасно драматичною та захопливою.
Сюжет
Дія відбувається у Ватикані, після смерті Папи. Кардинали з усього світу збираються на конклав, щоб вибрати нового понтифіка. Проте інтриги, таємниці й несподівані зізнання ставлять під сумнів не лише результат виборів, а й саму сутність влади та віри. Цей замкнений простір стає ареною для запеклих ігор, які нагадують шаховий матч зі ставками на віру та майбутнє католицької церкви.