Раніше я вже написав рецензію на новий фільм Зака Снайдера “Бунтівний місяць: Дитя вогню”, а тепер хочу доповнити її цим текстом з великою кількістю спойлерів. Тож читайте його відповідально.
Чим “Бунтівний місяць” є подібним до “Зоряних воєн”?
“Бунтівний місяць” викликає дуже сильні асоціації із “Зоряними війнами”, але схожість між ними, виявляється, є не тільки в сюжеті. Навіть історія створення обох фільмів подібна: Джордж Лукас спочатку хотів зробити фільм про Флеша Гордона, але через брак прав, створив власний всесвіт, а Зак Снайдер в певний момент невдало намагався продати сценарій “Бунтівного місяця” як частину всесвіту “Зоряних воєн” і через це так само в результаті прийшов до створення власного всесвіту.
Обидва Джордж Лукас і Зак Снайдер надихались в першу чергу фільмом Акіри Куросави “Сім самураїв”, а також купою інших фільмів і книг. Причому у кожного з них була своя купа, що вилилось в дуже різну атмосферу обох фільмів. Весела пригодницька класична трилогія Лукаса відрізняється від похмурого і брутального “місяця” Снайдера, як день від ночі.
Ще в “Зоряних війнах” всього 3+1 головних героїв (Люк, Лея, Хан Соло + Дарт Вейдер), а в “Бунтівному місяці” група добрих дівчат та хлопців явно перевищує розміри лукасівського любовного трикутника, вводячи стільки позитивних персонажів, що з них можна було б влаштувати цілу оргію. Але на цьому відмінності перетворюються на чисту формальність.
- Історія в світі Зака Снайдера починається на фермерській планеті Велдт, а не Татуін.
- Селянам загрожує могутній і жорстокий Аттікус Нобл, а не Дарт Вейдер.
- Аттікус Нобл є правою рукою Регента, що править Материнським Світом, а не Імператора, що керує Імперією.
- В сумнівному притоні головні герої наймають контрабандиста Кая, а не Хана Соло.
- Немезида б’ється червоними мечами, які зовсім не схожі на світлові мечі джедаїв.
- А після поразки в битві Аттікуса Нобла оживляють анітрохи не подібно до воскресіння Дарта Вейдера.
В чому вони різні?
Звісно, у фільмі є багато чого іншого, на що можна і варто подивитись. Наприклад, мені дуже сподобався бій Немезиди з розумною павучихою, перемогти яку допомагає вся команда Кори. Також було цікаво подивитись на те, як подібний до Конана-варвара коваль Тарак зміг приборкати грифона, але в цій же сцені зовсім нелогічно повівся його хазяїн, через власну примху фактично відпустивши Тарака на волю, а потім і взагалі загинувши від кігтів грифона. Цікаво, як він зміг дожити до такого віку, бувши таким ідіотом?
Ще моторошно було від спроб фермера Гуннара домовитись з Аттікусом Ноблем, які закінчились так само як спроби України домовитись з росією. Мені прям цікаво, якщо в американських фільмах регулярно показують безсенсовність домовляння з тим, хто хоче тебе вбити, то звідки в західному світі стільки прихильників мирного вирішення питання. Вони вважають, що в кіно все трохи перебільшено, а в реальному житті всі поводяться, як цивілізовані люди? А Гітлер — то було давно і неправда?
Та все ж, занадто багато головних сюжетних ходів “Бунтівного місяця” списана із “Зоряних воєн”, щоб вдалося уникнути порівняння з ними. Вони настільки схожі, що в якийсь момент просто перестаєш звертати на це увагу. “Бунтівний місяць” настільки поганий в цьому плані, що аж добрий.
Окрім гумору, якого тут немає від слова зовсім. В “Зоряних війнах” особливим гумором виділявся Хан Соло, аналогом якого тут є Кай. Чарлі Ганнем міг би потягатись харизмою з Гаррісоном Фордом за певних обставин, але коли його персонажу не дозволяють практично нічого, то вся його акторська майстерність зливається в трубу. І це ще найбільш розкутий персонаж, оскільки за сценарієм він є контрабандистом, злочинцем і може дозволити собі значно ширші моральні рамки, ніж решта персонажів, які одного разу одягши серйозний вираз на своє обличчя, більше його так і не знімали. Ну такий от стиль у Зака Снайдера — все повинно бути дуже серйозним і пафосним, щоб жодний гад і не надумав сміятись з його видатного фільму.
А головною загадкою, про яку нам, мабуть, розкажуть в другій частині, яка вийде у квітні 2024 року, є сутність Аттікуса Нобла. Як і Дарт Вейдер він є гібридом людини та машини, але як саме він дійшов до такого життя не дуже зрозуміло. До того ж під час воскресіння в Аттікуса відбувся телепатичний сеанс з Регентом, який неможливо пояснити без ста грамів. Аттікусу треба померти, щоб побачити Регента? Чи він не помер, а просто використав паузу в перезагрузці і використав вільний час для приємної розмови? А може ніякого Регента не існує, і весь фільм це сон Аттікуса, якому ніхто так і не наважився сказати, що він робот, якого мучать жахливі сновидіння?