Французький актор та великий шанувальник великої російської культури та персонально владіміра путіна Жерар Депардьє раніше вже був обвинувачений у зґвалтуванні у 2018 році акторкою Шарлотт Арно. На цьому тижні з’явилася нова порція обвинувачень у сексуальних домаганнях. Французька акторка Елен Даррас подала заяву в поліцію, в якій стверджує, що Депардьє домагався неї під час зйомок фільму “Диско” у 2007 році. Паризька прокуратура підтвердила отримання заяви та почала вивчати звернення, розглядаючи можливість включення його в розслідування з 2018 року.
Шансів на швидке розв’язання питання практично немає, оскільки з 2018 року справа топчеться на місці, попри надання нових доказів злочину у грудні 2020 року. Додатково Даррас разом з 12 іншими жінками надала нові свідчення у квітні цього року, а також розповіла подробиці в документальному фільмі, який вийшов на минулому тижні. Вона стверджувала, що Депардьє “обіймав її за талію та мацав рукою”, а також “наполегливо клав руку на її сідницю і пропонував піти до його гардеробної”. І хоча Даррас, який на момент зйомок було 26 років, дала чітко зрозуміти, що їй це неприємно, Депардьє “продовжував домагатись її в перервах між сценами”.
У відповідь Депардьє написав відкритий лист до газети Le Figaro, в якому чомусь спростував не нові звинувачення Елен Даррас, а старі звинувачення Шарлотт Арно з 2018 року, батьки якої до речі є його старими друзями. Не називаючи ім’я Арно, Депардьє стверджує, що “жінка прийшла до його дому вперше, легко і охоче увійшла в спальню. А сьогодні вона каже, що там її зґвалтували.”
Сам Депардьє 10 років тому отримав російський паспорт, щоб втекти від французьких податків, після чого регулярно вихваляв Росію, називаючи її “великою демократією”. Також французька “кінолегенда” облизував путіна, порівнюючи його з покійним Папою Римським Іоанном Павлом II. Щоправда, на початку Великої Війни Депардьє трошечки отямився та публічно зрікся путіна, але зробив це так, щоб нікого не образити: “Російський народ не несе відповідальності за шалені та неприйнятні ексцеси своїх лідерів, таких як Володимир Путін”.
Новий судовий позов нарешті завдав громадянину росії клопотів в його професійній кар’єрі, на яку не мали жодного впливу анексія Криму та війна в Україні, розв’язана його коханою росією. Хотілося б, щоб цей покидьок врешті-решт опинився за ґратами, тільки не французькими, а російськими, і на своїй дупі відчув велич російської демократії та духовність великого російського народу, який “не несе відповідальності” ні за що.