Трейлер до фільму “Вонка” – багатообіцяючий. Це вже не чергова версія книги Даля, а фактично пріквел – як Віллі докотився до статусу селебріті. До того ж в ньому є Роуен Аткінсон і мініатюрний Г’ю Ґрант, якого зараз багато і це не може не тішити.
Неймовірна “Зелена миля” тримає біля екрану протягом трьох годин. Одна з найкращих речей, що траплялася з кінематографом.
“Як правильно вбити дракона” – Катерина Мола пише про те, що вбиваючи росіян або радіючи смертям росіян, ми не стаємо такими ж поганими, як росіяни. Старого дракона змінює новий дракон тільки в таких хворих суспільствах, як російське. Сама ця ідея є продуктом совка і породжує безвихідь, враження, що всі ми “маленькіє люді, які нічого не
“Мандрівний замок Хаула” – неймовірно візуально привабливий фільм. Але в порівнянні з “Віднесеними привидами” більш заплутана мотивація героїв і важче зрозуміти, що відбувається.
Зараз НАТО нагадує середньовічного барона, який заперся в своєму замку і обіцяє взяти до себе, але тільки якщо ми будемо такі ж круті, як і він. А поки що ми сидимо під стінами в наметі і захищаємося від навал російських варварів. А з замку на нас сумно дивляться і чекають, коли ж ми там внизу
НАТО надалі боїться брати нас до себе. Росії вони мабуть менше бояться ніж української корупції. Чому б тоді НАТО після війни не відправило свої війська на наші східні кордони для захисту, не беручи нас до себе, але даючи час трансформуватись?
Всі 440 присутніх депутатів Сейму Польщі проголосували за те, що польсько-українське примирення повинно включати “визнання провини і вшанування пам’яті жертв” трагедії на Волині. Абсолютно логічно. Так само, як потенційне примирення з росіянами не можливо без визнання їх злочинів в Україні. І ніякої руки Москви в цьому рішенні немає – всі політичні партії і все польське
Регулярне нагадування. Не спілкуйтесь російською, не вживайте російські інтелектуальні продукти – не робіть із себе носія імперських цінностей. Розмовляйте українською, читайте/слухайте/дивіться українською, налаштуйте інтерфейси всіх своїх девайсів та програм на українську мову – поширюйте українську в усіх сферах життя.
Подивився перші серії серіалу “Сайнфелд” (один з найвідоміших ситкомів в історії). Перший сезон вийшов ще у 1989-му році. Дуже непогано для відпочинку. Дає зрозуміти чим саме надихались “Друзі” – та ж саме концепція життя і пошуку себе у Нью-Йорку. Шкода, що якість зображення ну зовсім поганенька.
