Я сподівався, що “українська” Жирона поб’є цю жалюгідну Барсу, але не очікував, що вже на 12-й хвилині Довбик з передачі Циганкова відкриє рахунок. Дуже приємно, особливо враховуючи фінальний результат. Як це не дивно, але Жирона була кращою в тому, чим славиться Барса — грою в пас. Її гравці на диво спокійно грали по всьому полю і навіть в штрафному майданчику Барси. А одного разу Жирона тримала м’яч майже хвилину, змушуючи Барсу безцільно бігати. І це не була тупа перепасовка, Жирона в цей час ледь не створила вихід 1 на 1.
Я не знаю, які ще докази потрібні, щоб зрозуміти, що Чаві не знає, як поставити командну гру. Йому дають шанс за шансом, ставлять якісь мінімальні завдання на сезон, але гра ж абсолютно не змінюється вже кілька місяців. Тупе тримання м’яча і хаотична навала. Футбольної думки в грі Барси немає від слова зовсім. Хоча я і є фанатом Барселони, але я не бачу жодного сенсу витрачати свої нерви на очікування доброго результату за відверто поганої гри. Можливо, для цього треба переманити тренера Жирони Мічела? Принаймні, його команда виглядає значно більш інтелектуальною і досягає значно кращих результатів при суттєво меншому бюджеті, ніж Барса Чаві.