“Хороша погана дівчинка” (Babygirl) – еротичний трилер голландської режисерки Галини Рейн. Ця спільна робота США та Нідерландів вирішила зазирнути у світ моральних дилем та небезпечних пристрастей, відкриваючи нові грані жіночої сексуальності й самопізнання. У головних ролях виступили Ніколь Кідман, Гарріс Дікінсон та Антоніо Бандерас.
Зміст
Рейтинг
Критикам фільм “Хороша погана дівчинка” сподобався більше, ніж глядачам. На сайті RottenTomatoes вони дали 76% схвальних відгуків, в той час, як глядачі лише 48%. На сайті IMDb рейтинг фільм знаходиться приблизно посередині – 6.5 з 10.
Що хвалять
Критики здебільшого відзначають у своїх відгуках сильну акторську гру Ніколь Кідман, яка створила складний і багатогранний образ. Джо Ліпсет підкреслює: “Babygirl – це ще один сильний приклад того, як Кідман майстерно грає складних і суперечливих жінок певного віку”. Її здатність передати різні емоції також відзначає Наталія Трензко: “Кідман вдалося передати всі емоції – а їх багато – які переживає Ромі протягом розвитку сюжету”.
Окрім акторської майстерності, фільм “Хороша погана дівчинка” хвалять за стильну візуальність і провокативну сміливість. Джон Пол Кінг називає стрічку “смачно провокативною, візуально стильним твором контркультурного кіно”. Ела Біттенкорт додає: “Це освіжаюче… Кідман грає сцени з домінуванням із сумішшю вразливості, гумору та гостроти”.
Тематика жіночої сексуальності та гендерних ролей також отримує високу оцінку. Надін Вітні зазначає: “Це захопливе дослідження динаміки влади — як брати, так і віддавати її”.
Що критикують
Попри численні сильні сторони, багато критиків вважають, що стрічка “Хороша погана дівчинка” не дотягує до своїх амбіцій. Венді Айде критикує її надмірну штучність: “Для фільму, який так болісно і явно прагне бути провокативним і ризикованим, Babygirl… здається більше синтетичним і манірним, ніж спонтанним і трансгресивним”.
Також стрічку звинувачують у поверховому підході до складних тем. Аґлая Берлутті зазначає: “Жіноча сексуальність і межі дозволеного – це деякі з тем, які досліджуються в цьому зухвалому творі. Але, попри свої амбіції, фільм не вдається заглибитися у найскладніші аспекти”.
Едвін Арнаудін критикує режисуру Халіни Рейн: “Епоха посередності Рейн триває”. Крім того, деякі рецензенти вважають, що хімії між головними героями відверто бракує. Рік Бентлі пише: “Харріс не має харизми, щоб зрівнятися з Кідман, тому зв’язок між акторами схожий на пачку мокрих сірників”.
Ключова різниця
Похвала у відгуках зосереджена переважно на виконанні ролей, особливо на вражаючій грі Ніколь Кідман, а також на візуальній стилістиці фільму. Критики, які захоплюються стрічкою, високо оцінюють її провокативність, сміливість і здатність викликати емоційні дискусії.
З іншого боку, критика здебільшого спрямована на сюжетні слабкості та невміння глибоко дослідити заявлені теми. Відсутність правдоподібної динаміки між героями та іноді надмірна манірність теж викликають невдоволення.
Висновок
“Хороша погана дівчинка” (Babygirl) – це провокативна стрічка, яка, без сумніву, викличе дискусії. Її варто подивитися тим, хто цікавиться складними жіночими образами, психологічними драмами та сміливими спробами переосмислити жанр еротичного трилера. Проте глядачам, які очікують цілісної і ретельно продуманої історії, вона може видатися надто поверхневою.