Минулого вівторка Бостон Селтікс виграв п’ятий матч в фінальній серії у Даллас Меверікс, довівши свою перевагу до рахунку 4-1 і тим самим вигравши чемпіонат сезону 2023-2024.
В складі Селтікс виступає наш Святослав Михайлюк. Завдяки цій перемозі він став другим українцем з чемпіонським перснем НБА. Першим був Станіслав Медведенко, який ставав чемпіоном в 2001 і 2002 роках в складі Лос-Анджелес Лейкерс.
Нажаль Михайлюк не може похвалитись доброю статистикою і в своєму клубі виступає навіть не на других, а на третіх ролях. Тільки один гравець Бостону мав менше ігрового часу в плей-офф, ніж Святослав. В регулярному чемпіонаті ситуації була кращою, але не принципово.
Святослав Михайлюк потрапив до НБА в 2018 році і з того часу регулярно змінює клуби, іноді навіть посеред чемпіонату. Найбільше часу він провів в Детройті, зігравши за місцевих Пістонс 95 ігор. Щоправда, тільки з Торонто Репторс Михайлюк зміг потрапити до плей-офф в минулому сезоні. Тобто, з Бостоном йому відверто пощастило.
Пощастило, тому що його вибрав клуб, що претендував на чемпіонство, і тому, що Селтікс після 16-річної перерви нарешті знову вдалося стати чемпіонами НБА. Хоча сам клуб є легендарним і надалі має найбільше перемог в НБА (зараз їх вже 18), пік слави Селтікс прийшовся на другу половину 1950-х і всі 1960-х, коли команда за 13 років виграла 11 чемпіонатів. Сподіваюсь, Святослав залишиться в Бостоні на наступний сезон і отримає змогу повторити рекорд Медведенка.
Щоправда, кар’єра Станіслава Медведенка була непорівняно яскравішою. До НБА він прийшов вже в статусі молодої зірки і відразу отримав шанс грати поруч з Кобі та Шаком. Та ще й під керівництвом Філа Джексона, який в 1990-х 6 разів приводив Чикаго Буллз до чемпіонства.
Але Святослав Михайлюк великий молодець вже через те, що пробився до НБА і тримається в ньому вже 6 років. Багато хто здавався і перебирався до більш вимогливої Європи.
І як тут не згадати легендарного олімпійського чемпіона Олександра Волкова, який відігравши 3 роки в Атланті, переїхав до Греції. До того ж в 2000 він пішов в політику, спочатку разом з “Нашою Україною” (що є добре), а потім переметнувся до Партії Регіонів (що, м’яко кажучи, не дуже). А після перетворення першої п’ятірки партії на бойовий кулак, що регулярно бився з конкурентами в стінах Верховної Ради. Бився пліч-о-пліч з Олегом Царьовим, як би що.
Отже, радію за новоспеченого чемпіона НБА представника України Святослава Михайлюка і сподіваюся, що в майбутньому він не буде, як Олександр Волков.