Китай відомий тим, що вміє чекати. Але неправда, що Росія діє лише через агресію. Вона теж чудово вміє підточувати і поглинати під виглядом миру.
Кримське ханство – чудова ілюстрація для розуміння російської стратегії.
1774 – після поразки Османської імперії у війні з Росією Кримське ханство проголошується “незалежним”, хоча насправді переходить під вплив Москви. Кримські татари втрачають захист Османів, а з ним і частину прав. Проте релігія, культура, мова ще тримаються.
1783 – Росія офіційно анексує Крим, частина татарської знаті асимілюється в російське дворянство, решта тікає до Османської імперії, рятуючись від репресій. Татарське населення скорочується з 300 тис. до 180 тис. Поки що залишається культурна автономія – зберігаються мечеті, школи, мусульманські суди.
1856 – після Кримської війни Росія посилює русифікацію. Татарське самоврядування поступово зникає, мова та релігія витісняються. Починаються масові переселення до Туреччини. За кілька десятиліть Крим втрачає більшість свого автохтонного населення.
1921 – Більшовики створюють Кримську АРСР – фіктивну автономію в складі РСФРР. Але вже скоро починається сталінський великий терор (під який потрапила і Україна) – знищується татарська інтелігенція, закриваються мечеті та школи.
1944 – кримські татари без суду й доказів звинувачуються у “зраді” за співпрацю з нацистами. За кілька днів понад 190 тисяч осіб депортують до Середньої Азії. Тисячі гинуть в дорозі. Більше татар в Криму немає, але Росії і цього мало.
1945 – після Другої Світової війни Кримська АРСР ліквідується, Крим стає областю РСФРР. Татарські назви та сліди культури стираються з мап і з пам’яті. Росія остаточно перетравлює Крим, завершуючи процес, що почався ще в XVIII столітті.
Майже двісті років знадобилося росії, щоб повністю змінити національний, культурний та соціальний склад Криму. Вона не зробила цього одразу, а планомірна працювала для досягнення своєї мети.
Так само боротьба з українцями не почалася ані в 2022, ані в 2014 рр.