Ім'я автора:Думний Олесь

Що краще: лайк чи вподобайка?

Зараз інтернетом гуляє картинка з українськими відповідниками для широковживаних англомовних слів. Дехто радіє, інші ригають. Дивно, бо принаймні половина слів – абсолютно звичайні українські слова, які використовувались задовго до цих-ваших-інтернетів. Світлина, користувач, пристрій, виклик –  однозначний переклад англійських фотка, юзер, гаджет, челлендж. Я б зрозумів обурення, якби Профессор Челленджер був перекладений як Профессор Викличний, але […]

Що краще: лайк чи вподобайка? Читати далі »

Росія як де-чортзнащо-атор

Коли ви будуєте типову європейську країну зі своєю мовою, культурою та незалежним урядом для Росії цього достатньо, щоб назвати вас нацистами, націоналістами, ворогами революції або розпалювачами війни. Просто запитайте Польщу, Чехословаччину, Україну, Молдову, Грузію, Казахстан, Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву та багато інших країн. Сам термін буде змінюватися з часом, щоб викликати найбільше співчуття у решти

Росія як де-чортзнащо-атор Читати далі »

Старий холостяк 70 років тому

Опис головного героя оповідання Костянтина Світличного “Між солов’ями” наштовхує на думку, що то вже немолода людина. Так і написано “старий холостяк”.  Завуч п’ятої школи Василь Васильович Камінчук, або просто Василяка, — як його любовно називав директор Вільховий, — сидячи в себе вдома, в гуртожитку, задумався так же тяжко і глибоко, як колись всім відомий Микита

Старий холостяк 70 років тому Читати далі »

Тітушки за часів Сагайдачного

З історичного роману Андрія Чайковського “Сагайдачний” можна дізнатися, що за часів Петра Конашевича-Сагайдачного теж існували “тітушки” і що їх так само кришевали тогочасні можновладці. — Бог тебе напутив, мій брате, що ти в саму пору прибув на поміч. — Воно нічого без божої помочі і божого напучення не робиться,-каже Грицько, знімаючи шапку і хрестячись побожно,

Тітушки за часів Сагайдачного Читати далі »

Як Суворов програв війну, але став генералісимусом

Після сьогоднішніх масованих обстрілів країною-терористом мирних українських міст нам як ніколи потрібна якась життєствердна історія для підняття духа. Вважаю, що для цього підійде розповідь про силу “руского оружія” армії Олександра Суворова. На болотах ним настільки сильно пишаються, що поназивали на його честь кожне друге військове училище, а самого його вважають засновником російської військової справи. Одним

Як Суворов програв війну, але став генералісимусом Читати далі »

Нобелівський комітет, як черговий приклад російського наративу на Заході

“Норвезький Нобелівський комітет вирішив присудити премію миру 2022 року правозахиснику Алесю Біляцькому з Білорусі, російській правозахисній організації “Меморіал” і українській правозахисній організації “Центр громадянських свобод”, – йдеться у повідомленні Нобелівського комітету. Українцям треба припинити ображатися на західних діячів, які раз за разом закликають до складання або непостачання зброї, до переговорів, які ототожнюють українців та росіян

Нобелівський комітет, як черговий приклад російського наративу на Заході Читати далі »

Ярослав Грицак: українці не тільки руйнували імперію, але й будували

Історик Ярослав Грицак у великому інтерв’ю розповідає про те, чому Україна протягом століть не могла побудувати власної держави, чому 30 років незалежності не принесли очікуваного ефекту та що нам робити далі. На мій погляд ключовим моментом є зневіра українців у власні сили і постійний пошук партнера, з яким ми будемо будувати сильну державу. Після руйнування

Ярослав Грицак: українці не тільки руйнували імперію, але й будували Читати далі »

Юрій Винничук про маніпуляцію культурою

Ми потроху звикаємо до думки, що московиті у українців крадуть культуру. В дуже широкому значенні. Від окремих поцуплених слів, яких ніколи не було ні в фіно-угорському койне, ні в татарській мові, ні в церковнослов’янському (староболгарському) діалекті, до назви самої країни: Росія – це транслітерація з грецької назви країни Русь, тобто назва нашої рідної староукраїнської держави.

Юрій Винничук про маніпуляцію культурою Читати далі »

А що ж мені читати?

Час від часу російськомовні українці, коли їм пояснюєш про необхідність переходити на українську, задають питання – а що ж мені читати, якщо на мою улюблену тему психосадомазаоналізу є публікації тільки російською або в російському перекладі? Проблема браку достатньої кількості українського вмісту (контенту) відома та болісна. Варто мати таку відповідь на це питання, яке б дійсно

А що ж мені читати? Читати далі »

Книга «Сонячна машина» Володимира Винниченка

Мені Винниченко завжди був відомий передусім, як політичний діяч часів боротьби України за незалежність 1917-1919 років. Про те, що він був письменником я чув, але не приділяв цьому факту великої уваги. Можете це сприймати, як акт каяття. Нажаль тільки зараз я почав прискіпливо вдивлятися в творчість українських митців. Та все ж більшість українців мене зрозуміє,

Книга «Сонячна машина» Володимира Винниченка Читати далі »